Як свідчать дослідники, перші згадки про поселення людей у місцевості, де нині розташоване село Верхні Петрівці, зафіксовані ще в документах античного вченого Птоломея (I століття до н.е.).
Існують розбіжності і у дослідженнях назви цього населеного пункту. Згідно першого дослідження, Верхні Петрівці походять від румунського слова “Patridava” (Patru-Dava), що вказує на місцезнаходження села на кам’яних берегах Сірету. За іншими даними така назва населеного пункту походить від першого поселенця Patria Turkul (Петра Турка), який, очевидно, був заможною людиною, за походженням – турком. Отримав він цю територію села, як винагороду від правителя Молдови Штефана Великого. Принаймні в архівних документах, датованих в 1610 р., саме під такою назвою – Patratii Turkului – вперше згадується, як вважають дослідники, село Верхні Петрівці у дослідженнях сучасників щодо походження назви села побутує думка,що слово “Patra” цілком могло набрати нинішнього вигляду у результаті злиття власного ім’я Петро та зменшувального – пестливого суфікса “уца” характерного румунській мові. Таким, мовляв, чином (“Petre-petru a Uti – Petreutii) і з’явилася назва села. Існує і легенда про походження старовинного румунського поселення. В ній говориться, що на річці Малий Сірицел жила стара вдова Уца, яка мала трьох гарних синів і стадо овець. Третього сина звали Петро. Одного дня зранку, коли сини пасли овець, вівці зникли. Стара мати попросила своїх синів Георге та Іона, розшукати їх, а молодшого сина Петра залишила біля себе. Брати Петра пішли шукати отару і не повернулися додому. З горя мати померла.
Петро оженився на дуже гарній дівчині з долини річки Сірет. В них народилося багато дітей, нащадки яких живуть до сьогодні в Петрівцях. Від Петра і Уци походить назва Петреуци.
Спочатку було одне село, а потім кількість жителів села збільшувалася. Вони почали будувати свої житла по обидва боки річки Сірет. Перший хутір в селі Верхні Петрівці називався Аршица, що в перекладі означає “засуха” (існує така легенда, що колись на цьому хуторі була дуже сильна засуха і назвали хутір “Аршица”).
Поступово село розширилося і отримало назву Верхні Петрівці. А ту частину села, з іншого берега річки Сірет, назвали Нижні Петрівці. Після 1898 року ці села остаточно розділилися, і у всіх документах записані, як окремі села.