Як засвідчують історичні документи, жителі села Верхні Петрівці тривалий час не мали власного храму. Вони відбували Богослужіння у церкві що знаходилась у сусідньому селі Іжівці. І тільки 1808 року у Верхніх Петрівцях зуміли побудувати дерев’яну церкву на хуторі Аршиця, яка 1989 році згоріла.
У 1909 році був зведений новий кам’яний храм, що стоїть і досі та носить ім’я святої Параскеви. Першим священиком був Іоан Завадовський родом з Красноїльськ.
Набагато пізніше, в 1925 році на хуторі Леорда була збудована церква “Святих архангелів Михаїла та Гавриїла”, яка під час війни була зруйнована, але її відновилили в 1991 році. Безперечно, окрасою хутора Леорда, зокрема і Верхніх Петрівців, є жіночий монастир Жінок – мироносиць, будівництво якого розпочалося у 1994 році під керівництвом протоієрея Василя Ковальчука. Серед святинь, які приваблюють сюди прочан, є частинки мощей преподобного Силуана Афонського, Святого Іоанна Златоуста, великомученика Пантелеймона. На честь останнього зведено церкву – дзвіницю заввишки 50 метрів, яка вражає своєю величчю 20 метрів висоти, 8 метрів ширини. Тільки святий хрест, який стоїть на дзвіниці, має 4,5 метра.
У неділю жінок – мироносиць – третя неділя після Великодня – та в день Архістратега Михаїла у монастирі відбуваються велелюдні відправи.